+38 (044) 279 65 21 +38 (097) 696 70 54 +38 (073) 696 70 54 office@uvito.ua

Вже більше двох років перевірки Держпраці лякають підприємців. Гарна новина – на сьогодні вже сформувалась усталена судова практика, яка дає можливість прогнозувати результати спорів.

Так, суди одноголосно дотримуються позиції, що анонімні скарги, подані до Держпраці з питань порушення трудових прав, не можуть стати підставою для проведення перевірки. Така позиція повністю відповідає законодавству.
Порядком про здійснення контролю за додержанням законодавства про працю (затверджений постановою КМУ №295) встановлено перелік підстав, за яких може бути проведене інспекційне відвідування.
Так, інспекційні відвідування проводяться:

  • за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
  • за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
  • за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
  • за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
  • за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
  • за інформацією:
    1. Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
    2. ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
    3. Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України “Про відпустки”);роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
  • за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Тож суди цілком обґрунтовано звертають увагу, що анонімні звернення не є підставами для перевірки.

Додатково, Закон України «Про звернення громадян» регламентує порядок звернення громадян до державних органів, в тому числі і зі скаргами. І чітко встановлено, яким би не було звернення, усним чи письмовим, особа заявника має бути встановлена в будь-якому випадку. Стаття 8 Закону прямо передбачає, що якщо в звернені не буде зазначено адресу та підпис особи, а також особу неможливо встановити, таке звернення є таким, що не підлягає розгляду.

З урахуванням цього, суди доходять обґрунтованого висновку, що інформація, отримана із анонімних джерел, є обмеженою у використанні і на їх підставі не може бути призначено перевірку. Звісно, анонімні звернення – це зазвичай не все, чим керується Держпраці при призначенні перевірок, але суди відштовхуються від первинного етапу – анонімної скарги. Тому якщо найперша підстава є неправомірною для призначенні перевірки, всі інші, за ланцюгом, також не зможуть застосовуватись в цій ролі.

Звертаємо увагу, що аналогічна судова практика склалася і щодо податкових перевірок. Звісно, це не знімає негативні ризики анонімних скарг, проте дає можливість, уважно вивчивши документ про призначення перевірки, оскаржити саму правомірність її призначення, навіть не переходячи до її наслідків і результатів.

Богатинська Наталія Олександрівна

Богатинська Наталія Олександрівна
Юрист

Провідні практики:
комерційне та цивільне право
нерухомість та земельні відносини
трудове право
досудове врегулювання спорів

%d такие блоггеры, как: