+38 (044) 279 65 21 +38 (097) 696 70 54 +38 (073) 696 70 54 office@uvito.ua

В січні 2019 року Верховним Судом було прийняте цікаве рішення, яке дещо змінить порядок сплати судового збору у трудових спорах.

За поширеною практикою, користуючись тим, що чинне законодавство встановило пільги за позови щодо поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, в такі позови додавали і інші вимоги, як то стягнення середнього заробітку до моменту поновлення та інші. Але після рішення ВС у справі №910/4518/16 цьому неподобству буде покладено край.

Що саме викладено в рішенні? 

У вищезазначеній справі позивач подав позов про стягнення заробітної плати (який звільнено від судового збору) і додатково вимагав з колишнього роботодавця компенсувати затримку в розрахунку в розмірі середньої зарплати пропорційно часу такої затримки.

В першій інстанції позов задовольнили частково, позивач же не погодившись, подав апеляцію, одразу із клопотанням про відстрочення зі сплати судового збору. Судом клопотання прийнято не було, скаргу залишено без руху, а після – повернуто. Позивач, відповідно, оскаржив це до касаційної інстанції, але ВС погодився із позицією апеляції, мотивуючи своє рішення наступним.

Закон України «Про судовий збір».

Дійсно, Закон України «Про судовий збір» встановлює, що справи стягненням зарплати та поновленням на роботі є пільговими (ст.5). І так, до 1 вересня 2015 року діяла норма, яка надавала аналогічні пільги і вимогам, що логічно повʼязуються з вищезазначеними. Проте з 01.09.2015 року редакцію норми було змінено, і підставами саме для розстрочення або відстрочення сплати судового збору окрім випадків, де прямо передбачені пільги, мають бути певні обʼєктивні причини, які не дають заявнику можливості одразу і в повному обсязі оплатити судовий збір.

Той факт, що позовні вимоги випливають з вимог про стягнення заробітної плати (чи поновлення на роботі) не матимуть значення, оскільки стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок вважається спеціальною відповідальністю роботодавця, спеціальною санкцією, яка, якщо позивач не заявив про це, може і не стягуватись з відповідача. Оскільки така штрафна санкція не є складовою фактичної заробітної плати, пільги щодо судового збору на дану категорію виплат не розповсюджуються.

Тож висновок: судовий збір  у справах, коли працівник бажає стягнути з роботодавця максимальну кількість штрафів розраховується виходячи з суми таких «додаткових» штрафів, які і будуть ціною позову. А під пільги підпадатимуть тільки вимоги щодо стягнення встановленої штатним розписом заробітної плати і вимоги про поновлення на робочому місці.

Сергєєв Петро Олександрович

Сергєєв Петро Олександрович
Адвокат. Директор ЮФ ЮВІТО

Провідні практики: 
захист прав та інтересів в судах
супроводження ведення господарської діяльності

%d такие блоггеры, как: