Зміни до процесуальних кодексів. Що нового запроваджується?

31.10.2017р. резонансний Закон № 6232, який передбачає внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів було передано на підпис Президенту України. Чи дійсно прийняттям вказаного Закону № 6232 та внесенням змін до процесуальних кодексів можна покращити розгляд справ в судах в Україні, та як по-новому будуть судити після прийняття вказаного Закону та внесення змін до процесуальних кодексів.
Першочерговою зміною, що знайшла відображення в усіх процесуальних кодексах, є впровадження ефективного захисту прав особи, яка звертається до суду, як превалюючого завдання судочинства. Відповідно до нових правил юрисдикції та підсудності юрисдикція між загальними, господарськими та адміністративними судами розмежовується залежно від предмета спору, а не суб’єктного складу сторін. З метою попередження юрисдикційних спорів та «дублювання» цивільних, господарських, адміністративних справ вводиться поняття “похідних вимог”, які в окремих випадках можуть бути об’єднані з основними, навіть якщо окремо вони мали б розглядатися за різними правилами судочинства.

Нові способи доказування в цивільному та господарському процесах

До кодексів включено низку механізмів, які мають запобігати маніпуляціям з визначенням підсудності. Так, крім упорядкування і доопрацювання норм, що стосуються способів захисту, кодекси доповнено новелами, які регулюють визначення, порядок надання та дослідження електронних доказів, проведення експертизи не тільки на підставі ухвали суду, а й на замовлення учасників справи тощо. Правила господарського процесу доповнено нормами, які дозволяють використовувати показання свідків як субсидіарне джерело доказів. Новими правилами цивільного і господарського судочинства передбачається право суду застосувати способи забезпечення позову і доказів не тільки у спосіб, визначений законом або договором, але і в будь-який інший спосіб, який ефективно захищає порушене право позивача, якщо такий спосіб не суперечить закону, наприклад, обмеження щодо розпорядження конкретно визначеним майном певним чином. Водночас широкі права позивача на застосування заходів забезпечення позову має збалансовувати «система стримувань та противаг», яка створюється за допомогою інституту зустрічного забезпечення у різних формах, а також обов’язок відшкодування позивачем шкоди, завданої відповідачу необґрунтованим забезпеченням позову.

Пришвидшення розгляду справи

Дотримання розумних строків розгляду справ, процесуальна економія та зменшення навантаження на суди мають бути досягнуті за рахунок спрощення процедури та прискорення розгляду нескладних та менш значних справ, а в передбачених законом випадках – розгляду справи без виклику сторін. У таких справах строк розгляду становить не більше 60 днів з дня відкриття провадження У будь-якій справі (за винятком окремих категорій) сторони можуть звернутися до неформальної процедури розгляду – врегулювання спору за участю судді, за наслідками якої вони можуть або укласти мирову угоду, або продовжити судовий розгляд.
У господарському та цивільному судочинстві запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження. Так, новими кодексами встановлено чіткий порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій (як от: вступ до справи, зміна предмета або підстав позову, склад суду під час розгляду справи за нововиявленими обставинами, строки подання доказів), чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження можливості відкладення розгляду та зупинення провадження у справі. Викладати свою позицію у справі учасники справи зобов’язані у визначених кодексом процесуальних документах, а саме: в заявах по суті справи: в позові, відзиві, відповіді на відзив і запереченні, які мають подаватися до суду у строки, визначені законом або, у певних випадках, судом. Несвоєчасне подання або приховування доказів матиме наслідком їх наступне неприйняття судом, а також застосування заходів процесуального примусу.

Впровадження «електронного суду»

Також, законопроектом запроваджуються розумні процесуальні фільтри для оскарження ухвал суду в апеляційному порядку, касаційного оскарження судових рішень, направлення справи на новий розгляд, закріплюються присічні строки для звернення з апеляційною або касаційною скаргою, заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Окрім цього, варто зазначити, що норми законопроекту передбачають широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій («електронний суд»), зокрема, вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв’язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки. Учасникам справи забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не залишаючи свого житлового або робочого приміщення, а для свідків, експертів – в приміщенні іншого суду. Матеріали справ будуть зберігатися, як правило, в електронному вигляді, що спростить доступ до них учасників справи, усуне часові, фінансові та організаційні витрати, пов’язані із пересилкою матеріалів справи з одного суду до іншого, спростить аналіз та узагальнення судової практики тощо.
Окрему увагу в законопроекті приділено забезпеченню діяльності Верховного Суду та створенню механізмів, які забезпечать єдність правозастосовчої практики в рамках єдиного касаційного провадження. Так, рішення суду у конкретній справі переглядається у касаційному порядку Верховним Судом за відповідною скаргою лише один раз. При цьому, Верховний Суд може діяти у складі колегії, палати, об’єднаної палати відповідного касаційного суду, Великої Палати Верховного Суду.
В законопроекті імплементовано зміни і до Конституції України щодо представництва інтересів осіб в судовому процесі адвокатом, за виключенням представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. У відповідності із законопроектом, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, або справи незначної складності, які суд визнав малозначними, якщо ціна позову не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підсумовуючи все зазначене вище, можна однозначно стверджувати, що дані зміни мають позитивно вплинути на процес розгляду справ в судах, проте головною умовою їх ефективності є безумовне повне та неухильне дотримання всіма без виключення сторонами процесу.

СЕРГЄЄВ
ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Старший юрист, Помічник адвоката
Професійний досвід: 9 років