Зміни законодавства щодо відновлення кредитування

 Шановні клієнти!

ТОВ ЮФ «ЮВІТО» не може не поділитися з Вами новинами, що відбуваються у законодавстві України, одним із актуальних на сьогоднішній час, на нашу думку є зареєстрований у Раді законопроект «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих Актів України щодо відновлення кредитування» № 6027-д від 31.07.2017 року.

Спочатку, хочу відмітити, що на мою думку, чергові нововведення будуть формувати відносини в частині кредитування, не на користь позичальників. Верховна Рада у другому читанні прийняла 03 липня 2018 року законопроект, який ще находиться на підписанні у президента України, але враховуючи те, що відповідний законопроект був ініційований довіреною особою президента країни, підписання не забариться, а отже, невдовзі, всі будуть змушені прийняти умови кредитування, де банківська система набуває майже необмежені можливості в частині способів захисту своїх інтересів.

Насамперед, хочу відмітити основні аспекти змін, які можуть стосуватися, як суб’єктів господарювання, які розраховують отримувати додатковий канал фінансування чи тимчасової допомоги, за рахунок кредитних коштів, так і фізичних осіб – для яких потреба у отриманні кредитів, може виникати виходячи з різноманітних ситуацій на протязі життя. Отже зупинюся на наступному:

  1. Так, запропонованими змінами в ч.1 ст. 559 ЦК України (припинення поручительства) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, який існував до такої зміни зобов'язання.  Тобто в разі зміни зобов'язання позичальника без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, поручительство буде припинятися не в повному обсязі, а лише в частині такого збільшення. При цьому поручитель буде і далі нести солідарну з боржником відповідальність в рамках зобов'язання, яке існувало до його зміни.

Звертаю увагу, що у відповідності до норми яка діє на сьогоднішній день, у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя порука припиняється в повному обсязі.

Зміни до ч. 4 ст. 559 ЦК України залишають у спогадах можливість припинення поручительства по закінченню шестимісячного терміну з моменту настання у банку права дострокового повернення заборгованості, тому як згідно з новою редакцією ч. 4 ст. 559 ЦК України термін буде встановлюватися в межах загального строку позовної давності - тобто 3-х років.

Крім того, для поручителів, по великому рахунку, не залишили будь-яких шляхів для виходу з відповідних правовідносин і вирішили також доповнити ст. 559 ЦК України частиною 5, яка передбачає, що «ліквідація боржника-юридичної особи не припиняє поручительство, якщо до моменту припинення боржника-юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв'язку з порушенням таким боржником зобов'язання» що абсолютно суперечить ст. 609 ЦК України, відповідно  якої зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи.

  1. Звертаю увагу на те, що законотворець більш конкретизував і порядок та строки повернення всієї суми по кредиту, разом з процентами, в разі не згоди з підвищенням процентної ставки по кредите, а саме:

«У випадку незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки, позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки

Отже, Позичальнику не залишається нічого окрім того, що погодитися з кабальними процентами, або повернути весь залишок по  кредиту разом з процентами, а як ми розуміємо, зробити це, у більшості випадків, не можливо.

  1. Не забули наші законодавці й про спадкоємців.

Стаття 1281 ЦК України також змінена і тепер має таку редакцію: «Кредитору спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, не пізніше шести місяців з дня отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину ». Таким чином, не залежно від того, як скоро Банк «дізнається» про смерть свого позичальника через 5 або через 10 років, у будь-якому випадку, подібна банківська «бездіяльність», може призвести до того, що спадкоємець не може відчувати себе захищеним до поки не виявить самостійно та не оплатить всі борги спадкодавця, а законодавцем, судячи з усього, такі дії банків будуть тільки заохочуватися.

  1. Торкнуться зміни також і Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, запропонованими змінами вдосконалюється механізм позасудового стягнення на предмет іпотеки. Так, згідно з правок в зазначений нормативно-правовий акт, Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або іпотечний договір з відповідним застереженням є правовстановлюючим документом, що підтверджують право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, що, в свою чергу, дає іпотекодержателю повне право не несучи фінансових і тимчасових витрат безпроблемно зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки або ж продати його на користь третьої особи.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки відповідно до нової редакції ст. 37 Закону України «Про іпотеку» виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або іпотечного договору з відповідним застереженням.

Узгодженими з правовими позиціями Верховного Суду України є також зміни до статті 39 Закону України «Про іпотеку» про обов'язкове зазначення в рішенні суду про стягнення на предмет іпотеки ціни, по якій він передається у власність іпотекодержателя, але лише при існуванні клопотання про визначення судом такої ціни або за мінімальною ціною, по якій предмет іпотеки може бути реалізований іпотекодержателем.

При цьому при визначенні судом способу реалізації предмета іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів,  ціна предмета іпотеки у рішенні суду не вказується і визначається при його примусовому виконанні на рівні не нижче за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна при проведенні виконавчих дій.

Стаття 49 Закону України «Про іпотеку» в редакції Законопроекту передбачає право Іпотекодержателя на стадії реалізації предмета іпотеки придбати не по первинній ціни, яка була визначена під час укладення Договору, а отже об’єкт може бути реалізований по його зниженій ціні, за результатами призначення повторних або ж третіх торгів (тобто вартістю на 20% дешевше після других торгів, що відбулися, і на 30% - після третіх). Таким чином, заборгованість боржника за кредитним договором навіть в разі реалізації застави, може залишатися не погашеною, а у кредитора буде право на звернення до суду з позовом про стягнення залишку боргу за основним зобов’язанням .

  1. Також внесені зміни в Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, згідно з новою редакцією ст. 24 даного Закону наявність обтяжень на майно не є більше підставою для відмови держ. реєстратора в реєстрації за іпотекодержателем права власності на заставне майно відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя або договору про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто стягнення на заставу у позасудовому порядку) .

На сьогоднішній день, створено Кредитний реєстр НБУ в якому міститься вся інформація про персональні данні та кредитні історії позичальників по відносинам з усіма банками, поручителів, гарантів на суму кредиту, що перевищує 372 000 гривень . Персональна інформація, що передана позичальником (не залежно це юридична чи фізична особа) обліковується та обробляється Банком. З 01.01.2019 року відповідним позичальникам будуть присвоюватися клас ризикованості. Банки мають право використовувати інформацію, що міститься в реєстрі для прийняття рішення про видачу кредиту, проте, я думаю відповідна інформація буде використовуватися не лише у відповідних цілях. І є певна логіка, логіка фінансистів, у цьому замкнутому колі, де контроль та жорсткі умови для видачі та повернення кредитів жодним чином не будуть створювати ризиків для банків, проте це може призвести і до зворотних наслідків.

Підводячи підсумки і судячи зі змін до національного законодавства позичальникам та їх поручителям, гарантам не слід чекати жодних поліпшень в частині можливостей отримання кредитів, а «відновлення кредитів», яке нам пропонується лише посилює та робить більш жорсткою політику Банків.

Але ми маємо надію, тому як проінформований – значить озброєний.

 З повагою, Наталія Богатинська,
Старший Юрист ТОВ «ЮФ «ЮВІТО»

 

 

 

 

Комментариев еще нет.

Оставить комментарий

%d такие блоггеры, как: