+38 (044) 279 65 21 +38 (097) 696 70 54 +38 (073) 696 70 54 office@uvito.ua

Операції з публічних закупівель складають до 13% ВВП нашої країни, що в перерахуванні на гроші лише тільки у 2018 році дало 462, 3 мільярди гривень. Відповідно, такий значний обсяг операцій має і значну судову практику, яку ми, в цій статті,  намагатимемось розібрати  і вивести правила участі в процедурах публічних закупівель.

Спочатку нагадаємо, що норми публічних закупівель в обов’язковому порядку мають застосовуватись у випадках, коли вартість замовленого товару складає більше 200 тисяч/1 мільйона гривень, робіт – 1,5 мільйона / 5 мільйонів гривень, в залежності від виду підприємницької діяльності замовника.

Перше завдання, яке треба вирішити для розв’язання спору щодо публічної закупівлі – її підсудність.

Верховний Суд у справі №918/843/17 дійшов висновку, що якщо спір виник на стадії, що передує укладенню договору між замовником і переможцем тендеру – він має розглядатись в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржуються дії (бездіяльність) державного органу. Якщо ж після укладення договору – то цивільне або господарське судочинство, оскільки будуть вирішуватися питання виконання такого договору.

Перша стадія, на якій можуть виникнути спори, це стадія подання тендерних пропозицій.

По-перше, всі документи мають відповідати вимогам, зазначеним у тендері, і по кількості обов’язкових документів також. По-друге, оскільки публічні закупівлі – це свого роду конкурс, не варто «копіювати» документів інших учасників (як це було у справі №914/968/18), оскільки Антимонопольний комітет може вирішити, що сторони діють за змовою і такі їх дії порушують антиконкурентне законодавство.

Друга стадія, на якій спори виникають найчастіше – це вибір переможця і укладання договору з ним.

Проблема неукладання договору може відбуватись через дії (хоча скоріше – бездіяльність) і замовника, і виконавця. У замовника можуть змінитись обставини, внаслідок яких договір буде йому не актуальним, виконавець може з якихось власних причин не підписувати договір. Щодо останнього є рішення у справі №910/5798/17, в якому сформульовано висновок, що якщо виконавець погодився на участь в закупівлі і подав пропозицію, а замовник акцептував її, це свідчить про бажання сторін укласти договір саме на умовах, зазначених в тендерній документації, а отже належним способом захисту прав буде зобов’язання виконавця укласти (підписати) договір та виконати його умови.

Досить великий масив справ складають спори, коли виконавці в судовому порядку намагаються внести зміни до договору в частині подовження строків виконання своїх обов’язків. Такі ситуації виникають, якщо під час проведення тендеру оскаржувалась процедура його проведення, вибір переможця було проведено із зміщенням строків, проте строки виконання зобов’язань сторін залишились такими самими, що були зазначені від початку. Щодо таких справ Верховний Суд сформулював рішення в Постанові №910/21803/17, де зазначив, що оскільки дата виконання зобов’язань була відома виконавцю вже на момент підписання договору, позовні вимоги щодо зміни строку на підставі ст.652 Цивільного Кодексу України задоволенню не підлягають.

Оскільки виконання умов тендеру – часто процес тривалий, спори можуть виникати і щодо оспорювання вартості товару або робіт. За загальним правилом, істотні умови такого договору (а ціна входить до переліку таких умов) не можуть змінюватись після того, як його фактично було підписано. Виключення з цього правила – коливання ціни на аналогічний товар на ринку, внаслідок чого змінюється ціна, але не більше, ніж на 10%. Якщо ж ціну було змінено безпідставно, суд може визнати таку додаткову угоду до договору недійсною і зобов’язати виконавця повернути кошти (як це було у справі №912/898/18.

З усього наведеного вище можна зробити наступні висновки:

  1.  Уважно вносити зміни до умов договору і фіксувати дії, що підтверджують виконання дій за правочином, щоб в подальшому не оскаржувати це.
  2. В основному договору (або специфікації до нього) прописувати вимоги щодо якості та кількості товару (послуг), щоб виключити можливість неоднозначного тлумачення.
  3. Якщо у справі інтереси держави представляє прокуратура – звертати увагу суду на доцільність такої дії, оскільки таке представництво має сенс лише тоді, коли доведено неналежний захист інтересів держави органом, компетентним за проведення публічних закупівель.
  4. До подання позову перевірити підсудність, щоб не втратити дорогоцінний час.

Сергєєв Петро Олександрович

Сергєєв Петро Олександрович
Адвокат. Голова судової практики

Провідні практики:
захист прав та інтересів в судах,
супроводження та ведення господарської діяльності

%d такие блоггеры, как: